Статтею 180 Сімейного кодексу України закріплено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Водночас, для захисту прав та законних інтересів дітей, у випадках, коли батьки проживають окремо від дитини та не виконують своїх обов’язків, державою передбачено механізм призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме (постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189).
Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років у разі, коли: відомості про одного з батьків (платника аліментів) внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Для призначення тимчасової допомоги подаються заява та декларація про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги, форми яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765, копія свідоцтва про народження дитини, довідка про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом Пенсійного фонду. Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації.
Тимчасова допомога призначається строком на шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами, з урахуванням матеріального стану сім’ї, в якій виховується дитина, в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
3) досягнення дитиною 18-річного віку;
4) виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
6) скасування або визнання усиновлення недійсним;
7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
8) відмови від стягнення аліментів;
9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
12) смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
15) встановлення над дитиною опіки чи піклування;
16) сплати аліментів одним з батьків.
